profile
Опубликовано 4 года назад по предмету Українська література от настенпа

Показ жіночої долі у творчості Шевченка

  1. Ответ
    Ответ дан mаlаyа
    Жiноча доля у творчостi Тараса ШевченкаПоряд з величними постатями героïчних борцiв, народних месникiв, поряд з
    iсторичними дiячами визвольного руху у творчостi Т.Г. Шевченка проходить
    прекрасний своєю моральною силою i чистотою образ трудящоï жiнки-матерi,
    сестри, дiвчини, коханоï. "Такого полум'яного культу материнства, - писав
    М.Г. Рильський, - такого апофеозу жiночого кохання i жiночоï муки не знайти,
    мабуть, нi в одного з поетiв свiту. Нещасний в особистому життi, Шевченко найвищу
    i найчистiшу красу свiту бачив у жiнцi, в матерi". А сам, як ми знаємо, рiс без
    матерi: "там матiр добрую мою ще молодую у могилу нужда та праця положила
    Ї" А пiзнiше Тарас Шевченко став вiльним, але одружитися так i не встиг, так що
    своïх дiтей i дружини у нього не було. Мрiяв вiн поселитися в Украïнi,
    одружитися з Ликерiєю Полусмаковою, але обставини склалися по-iншому.
    I все-таки вiн дуже любив дiтей, завжди ïм спiвчував, i улюблений його образ
    - це мати з дитям. Щаслива мати, вiльна, як у тому "снi", що приснився крiпачцi:
     
    У нашiм раï на землi
      Нiчого кращого немає,
      Як тая мати молодая
      З своïм дитяточком малим
    -    I на оновленiй землi
      Врага не буде, супостата,
      А буде син, i буде мати,
      I будуть люди на землi
    - Для Т.Г. Шевченка жiноча недоля була згустком болю, що запiкся в його серцi.
    Крiпацька неволя - це доля рiдноï матерi, яку передчасно "у могилу нужда та
    праця положила", доля сестер Катрi, Ярини, Марiï - голубок молодих, у яких
    "коси в наймах побiлiють", це трагiчна доля його першоï трепетноï любовi
    - Оксани Коваленко, доля всiх нещасних жiнок, що "нiмi на панщину iдуть i дiточок
    своïх ведуть". Т.Г. Шевченко гнiвно виступав проти жiночого безправ'я. Вiн
    нiби зiбрав воєдино у своєму зболеному серцi страждання поневолених жiнок усiх
    епох i схвильовано розповiв про них цiлому свiтовi.
    Один з перших жiночих образiв у Шевченка - це Катерина з одноiменноï поеми.
    Їï прообразом була його кохана Оксана Коваленко, з якою доля так i не звела
    Тараса. Першi героïнi Т.Г. Шевченка - нещаснi, сплюндрованi жiнки: Катерина,
    Оксана, Марина, Ганна. Згадаймо "Причинну", "Тополю", "Лiлею" - це все жiнки без
    щастя i долi. Правда, серед них пiзнiше з'явиться i бунтарка, яка пiдпалить
    панський маєток i помститься за свою ганьбу. Але таких було мало. Бiльшiсть дiвчат
    Шевченкового часу ставали жертвами помiщицькоï розпусти, часто накладали на
    себе руки. Назви його творiв: "Вiдьма", "Сова", "Слепая", "Мар'яна-черниця" - не
    випадковi: саме наймичками, вiдьмами, совами, слiпими, черницями були жiнки в
    тодiшньому суспiльствi. Кожна жiнка-жертва для поета рiдна: "моя се мати i сестра,
    моя се вiдьма, щоб ви знали
    Ї"
    Шевченковi поеми кличуть до помсти тим, хто топтав жiночу честь, гiднiсть i щастя.
    Менi особливо iмпонує образ Ганни iз поеми "Наймичка". Їï життя заради сина,
    повнiстю принесене в жертву, - це материнський подвиг. Лише перед самою смертю
    вона розкриває синовi правду.
    Ще одна iз сторiнок шевченкiвських вiршiв - це удовине горе, коли єдиного сина
    забирають у солдати.
    Великий Кобзар писав i жартiвливi поезiï (на жаль, ïх дуже мало) про
    веселу життєрадiсну украïнську жiнку, наприклад, "Утоптала стежечку".
    Шевченковi героïнi вмiють не тiльки терпiти страждання, а й мститися
    своïм поневолювачам: Оксана, божеволiючи, пiдпалює палати свого кривдника;
    Марина вбиває ножем пана, який знiвечив ïï молодiсть; вiдьма горить
    гнiвом, ненавистю до розпусника-пана.
    Тарас Григорович бачив у жiнцi передусiм духовну красу, обожнював материнство,
    уславлював вiрнiсть i щирiсть, але не прощає аморальностi й жорстокостi.

  2. Ответ
    Ответ дан 30939417530
    Т. Г. Шевченко – це визначна постать в украïнськiй лiтературi. Це майстер художнього слова, справжнiй патрiот, син Украïни. Його творчість актуальна і дотепер, тому що теми, які він порушував у своїх творах будуть існувати завжди; він мав багатющий світогляд.Досягнення Шевченка використовується різними шляхами: дехто з сучасних письменників бере рядки з його творів як епіграфи до власних творів, можна бачити наслідування Шевченкових традицій; праці Шевченка присвячені творчості його сучасників.Усi твори Тараса Шевченка об’єднує те, що кожне слово в них – про Украïну та про ïï долю. У них теми про працю, про боротьбу, про мiсце поета в суспiльствi, про тяжку долю дівчат та жінок, про свiтле кохання i про палку ненависть до гнобителiв рiдного краю, спогади про героïчне минуле i мрiï про майбутнє.Т. Шевченка по праву можна вважати взірцем поета ще на довгії літа.
Самые новые вопросы