твір на тему;що для мене є краса

С.  И.  Ожегов  розкриває  змiст  слова  краса  так:  Все   гарне,
прекрасне, все те, що доставляє естетическое й моральну насолоду.

А що ж є краса для мене? Ранiше я нiколи особливо не  замислювався
над цим. Ну так, красиво, ну й що!

А недавно задумався над тим, а що було б, якби в нашiм  життi  не  стало
краси —  краси  навколишньоï  нас  природи,  краси  музики  й
живопису, краси людськоï душi

Представляю, як це було б жахливо, сiро, похмуро.

Хiба можна собi представити наше  життя  без  краси  ранкового  сходу  й
вечiрнього заходу сонця, без дорiжки мiсячного срiбла  на  темнiй  гладi
моря, без тремтячоï краплi роси на зеленому листку трави, до  якого
так i  хочеться  припасти  губами,  без  чарiвно  —  казковоï
снiжинки на рукавицi. Тобто без усього того, що змушує нас знову й
знову викликувати: Боже мiй, яка краса! Саме цiкаве те, що красу  кожний
з нас бачить по — рiзному й, можливо, там, де iнший  i  не  бачить
ïï.

И с вiком  нашi  поняття  про  красу  стають  усе  бiльше  складними.  У
дитинствi в нас захоплювало дух тому, що ми розглядали крила метелика на
квiтцi, i скорiше сприймали дотиком навколишню нас красу шкiрою

З  вiком  краси  усе  бiльше  й  бiльше  хоче  наша  душа,  причому   ми
мрiємо зустрiти у своєму життi якнайбiльше людей  iз  красою
вдуше.

Об яких — те моментах краси ми можемо посперечатися один з  одним,
просто в силу того, що люди всi рiзнi, i бачать усе по —  рiзному.
Але є така краса, безумовна краса, побачивши якоï  в  усiх  з
нас,   без   винятку,   захоплює   дух,   i    наше    замилування
виражається просто вмолчание.

Та й чи варто говорити, побачивши картини  Леонардо  да  Вiнчi,  почувши
музику  Моцарта…  Адже   стикнувшись   iз   безсмертними   творами
мистецтва, ми стикаємося з вiчною красою життя

Так що ж таке краса? Про неï так багато написано, нею захоплювалися
за всiх часiв.  Може,  це  приваблива  зовнiшнiсть,  може,  душу,  може,
природа , а може, любов? Так, все це краса, але, на  мiй  погляд,  краса
— це насамперед гармонiя. Гармонiя у всiм: у зовнiшностi, у  душi,
природi, любовi. Краса присутня скрiзь, але не всi ïï  бачать,
не  всi  звертають  увагу.   Давайте   придивлятися   до   себе   й   до
навколишньоï,  i  тодi  ми  побачимо  що  -те  прекрасне  в   нашiм
однотонному життi, адже краса врятує мир!